Правовий Захист Та Інтеграція В Українське Суспільство Ромської Національної Меншини Великодимерська Селищна Рада

Тому Спеціальна комісія Верховної Ради по опрацюванню проекту нової Конституції України, зробила все для того, щоб в основному законі держави були відображені ці положення. Тому у статті eight Конституції України було передбачено, що “в Україні визначається і діє принцип верховенства права”. А “Конституція України має найвищу юридичну силу.

захист прав осіб, що належать до національних та мовних меншин.

Конституція України, поряд з національними меншинами України декларує такий суб’єкт, як корінні народи в Україні, який на сьогодні не отримав свого нормативного визначення в чинному законодавстві і часто є приводом для політичних спекуляцій різних сил в Україні та за кордоном. Назріла потреба внесення змін до Конституції України з метою усунення неузгодженості окремих положень у сфері етнонаціональної політики, зокрема у питаннях понятійної суперечливості і непослідовності засадничих документів, недостатньої узгодженості термінів законодавчої бази у сфері міжнаціональних відносин, наявності правових колізій. Міжнародні документи з питань прав людини стосовно прав осіб, які належать до національних або етнічних, релігійних і мовних меншин, мають дедалі ефективніше впроваджуватися в життя. Усім громадянам потрібно дати можливість вільно обирати мову, якою вони хочуть пізнавати реальність, як це гарантують законодавство та міжнародні зобов’язання України, і вивчати мову держави як другу мову.

Наразі однозначні визначення цієї низки ключових для етнонаціональної політики понять відсутні. Невизначеність термінології сьогодні стала одним з головних чинників, які ускладнюють процес розвитку і внутрішнього узгодження вітчизняного законодавства у сфері забезпечення прав національних меншин і народів. Зазначене право реалізується за рахунок коштів державного бюджету та місцевих бюджетів територіальних громад. На 95-й сесії Ради Європи 10 листопада 1994 року Комітет міністрів прийняв Рамкову конвенцію про захист національних меншин. Її головний зміст – забезпечити в країнах–членах та інших державах ефективний захист національних меншин та прав і свобод осіб, які належать до цих меншин.

2008.№ 1.С.40-52. Про захист національних меншин (Страсбург, 1 лютого 1995 року). Україна як незалежна держава.

Конвенція передбачає, що держави-підписанти додержуватимуться духу цього документа й ухвалюватимуть національне законодавство, яке стоятиме на захисті прав нацменшин. Уряди країн-членів Ради Європи мають створити постійні консультаційні механізми, які дадуть змогу національним меншинам брати ефективну участь в обговоренні всіх проблем, які стосуються їхніх прав, і впливати на їх розв’язання. Про це йдеться у резолюції ПАРЄ «Збереження національних меншин у Європі», яку підготувала сербська депутатка від групи Європейської народної партії Ельвіра Ковач і яку було ухвалено під час весняної сесії асамблеї. Міжнародне співтовариство визнає за національними меншинами право на існування, на батьківщину, визначати свою національну на­лежність (належати чи не належати до національної меншини), на самовизначення, на захист від дискримінації, на мир і безпеку, на еко­номічний, соціальний та культурний розвиток, вільно розпоряджатися природними ресурсами тощо.

Стаття 28

Зобов’язання щодо забезпечення політичних, соціальних, культурних та мовних прав національних меншин, які згідно з Рамковою конвенцією про захист національних меншин взяла на себе Україна, впроваджені в чинне законодавство України. Українське національне законодавство у сфері забезпечення прав і свобод національних меншин та народів в цілому відповідає міжнародним зобов’язанням України перед Радою Європи, відображає євроінтеграційний курс нашої держави на досягнення прогресу в наближенні до Копенгазьких критеріїв для держав-кандидатів до вступу в ЄС. Окремі положення базових нормативно-правових актів з питань прав людини, національних меншин, міжнаціональних відносин, які були zadetey.org.ua прийняті в перші роки незалежності України на сьогодні застаріли, окремі суперечать чинній Конституції України. Зокрема, у Декларації прав національностей України містяться такі категорії як «національні групи» (ст.1), «забезпечення національно-адміністративних одиниць» (ст. 2) та інші, що в подальшому не отримали свого закріплення і розвитку в чинному законодавстві про національні меншини в Україні. В нормативно – правових актах України, в тому числі міжнародних договорах, ратифікованих парламентом відповідно до ст. 9 Основного закону правовому регулюванню інституту національних меншин України чи навіть його окремим структурним елементам приділена також незначна увага.

Стаття 2

Кураса НАН України, проект Концепції містить розділ із визначенням понять. Але принциповою відмінністю є те, що у проекті І. Кресіної та її колег відсутнє поняття «етнічна група». Крім того, серед пропозицій щодо вдосконалення законодавчої бази етнонаціональної політики є пункт щодо внесення змін до Конституції України в частині визначення переліку етноспільнот України шляхом вилучення поняття «корінний народ». А відмінність від урядового проекту Концепції державної етнополітики зразка 2008 року полягала у пропозиції оптимізації етнонаціонального законодавства шляхом приведення нормативно-правових актів у сфері етнонаціональних відносин у відповідність до Концепції, а не навпаки.

Розгляду головних принципів функціонування системи захисту прав і свобод національних меншин ЄС на основі аналізу законодавчих актів та діяльності держав–членів співтовариства. Зокрема, Стратегією передбачено проведення інформаційно – просвітницької роботи, направленої на протидію упередженому ставленню до осіб ромської національності і підвищення рівня обізнаності осіб ромської національності про права людини, забезпечення осіб ромської національності документами, що засвідчують особу і підтверджують громадянство. Окрім того, у місцях компактного проживання осіб ромської національності передбачено проведення правоохоронними органами та соціальними службами профілактичної роботи, направленої на запобігання безпритульності дітей, недопущення їх втягування у злочинну та протиправну діяльність, запобігання насильству у сім’ї, наркоманії, тютюнопаління та алкоголізму. Пріоритетом головування Угорщини у Комітеті міністрів Ради Європи (КМРЄ) буде захист прав національних меншин. Особливо хочу підкреслити, що представники національних меншин, які живуть на Закарпатті, є законослухняними громадянами України і прагнуть у повному обсязі володіти державною мовою. З огляду на це, звертаюся до Президента України Петра Порошенка з проханням ветувати прийнятий закон або повернути його у Верховну Раду України з правками.